Електронний реєстр громадських експертиз з’явиться на урядовому порталі вже до 1 квітня цього року. Такими є результати спільної роботи Творчого об’єднання „ТОРО”, Управління у зв’язках з громадськістю Секретаріату КМУ та Міжнародного фонду „Відродження” в напрямку просування інструменту громадської експертизи.


Вже майже півтора року в Україні діє Порядок проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 976. Цей документ передбачає обов’язкове розміщення висновків громадських експертів, а також відповідей органу влади та заходів із урахування результатів громадської оцінки на офіційному веб-сайті Кабміну. Для цього на урядовому порталі мала бути створена спеціалізована рубрика. Проте, в силу різних обставин, а передусім через вплив фінансово-економічної кризи, рішення про створення реєстру коштом держави було відкладене.


Цим рішенням по-суті на невизначений час було відтерміновано право громадськості мати повну і достовірну інформацію про результати всіх проведених незалежних оцінок діяльності органів виконавчої влади України. Саме тому коаліцією неурядових організацій в складі Творчого об’єднання „ТОРО”, Українського незалежного центру політичних досліджень, ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення України» та Громадянської асамблеї України було ініційовано проект, спрямований на розробку силами громадськості Електронного реєстру громадських експертиз. Після його апробації ресурс буде переданий у користування Секретаріату Кабінету Міністрів України.


Проект знайшов підтримку Міжнародного фонду „Відродження”, а за виконання технічних робіт взялося спеціалізоване підприємство „Софтлайн” – розробник більшості ІТ-продуктів для органів виконавчої влади України. Очікується, що Електронний реєстр громадських експертиз з’явиться на сайті „Громадянське суспільство і влада” (http://civic.kmu.gov.ua/civic/control/uk/index) уже в квітні цього року.


Нагадаємо, що ініціативи Коаліції неурядових організацій включають цілий комплекс заходів із розвитку  інструменту громадської експертизи. Зокрема, силами Коаліції та за участі Управління у зв’язках з громадськістю Секретаріату КМУ розроблено та розпочато виконання Плану спільних заходів Уряду та громадськості із впровадження інструменту громадської експертизи. Цей план передбачає не тільки створення Електронного реєстру громадських експертиз, а й видання тематичної брошури «Як провести громадську експертизу крок за кроком?», проведення серії навчальних семінарів для громадських активістів по використанню інструменту громадської експертизи; підготовку методичних матеріалів для органів виконавчої влади щодо використання ними різних форм сприяння у проведення громадської експертизи тощо.


Більше про роботу Коаліції, а також про можливості власної участі в просуванні інструменту громадської експертизи Ви можете дізнатися, ставши членом спеціалізованої Google-групи „Громадська експертиза в Україні”. Її адреса в Інтернет http://groups.google.com/group/civicexperts?hl=uk


Джерело: Творчого об’єднання „ТОРО"

3 березня 2010 року в Києві відомі українські громадські діячі, високопосадовці, представники шоу-бізнесу, спортсмени підписали «Декларацію поваги», спрямовану на підтримку рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, захист прав дітей в Україні та оголосили про початок онлайн-кампанії за рівність «Всі рівні».

Рівність прав та можливостей жінок і чоловіків, суворе дотримання інтересів та прав дитини в суспільстві – важливий компонент розвитку найдорожчого, що має кожна країна, - її людських ресурсів. Водночас, згідно статистики, майже половина населення України стикається з домашнім насильством. Жінки зазнають дискримінації на робочому місці, отримуючи на 20 - 30% меншу заробітну плату, ніж чоловіки на аналогічних посадах. Нерівність впливає і на сімейні стосунки, і на забезпечення прав дитини.

Відкриваючи церемонію підписання "Декларації поваги ", заступник Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту Людмила Волинець зазначила, що наша країна ратифікувала всі ключові міжнародні документи з прав людини. Впродовж двох минулих років в Україні ухвалено низку вагомих законів, які регулюють сферу захисту інтересів дітей, багатодітних родин, спрямованих на протидію насильству в сім'ї. Один із найголовніших – ухвалений в 2009 році Закон “Про Загальнодержавну програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року”, який визначає шляхи створення найбільш сприятливих умов для захисту інтересів дітей.

Результатом послідовної державної політики в цій сфері є збільшення з року в рік усиновлення дітей українськими громадянами та скорочення кількості осиротілих дітей та дітей, позбавлених батьківського піклування. Людмила Волинець, зокрема, нагадала що в 2009 році громадяни України всиновили 2381 дитину, що на 15% більше у порівнянні з рекордним до того 2008 роком  (2066 дітей), та повідомила, що загальна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в Україні протягом 2009 року зменшилася на 3%. З року в рік скорочується кількість бездоглядних та безпритульних дітей, зменшується кількість дітей, виявлених під час рейдів “Діти вулиці”: з 42 тис. дітей у 2005 році до 22 тис. 781 дитини у 2009 році, що в середньому на 25% менше, ніж у 2008 році та майже на 50% менше порівняно з 2005 роком.

Заступник міністра повідомила, що в січні  цього року Україна представила звіт про виконання положень Конвенції з ліквідації всіх форм дискримінації на профільному комітеті ООН. "За підсумками звіту ми отримали рекомендації від членів комітету, які стануть відправною точкою для підготовки нової програми з ґендерної рівності", - зазначила посадовець. Людмила Волинець подякувала всім, хто підтримав ініціативу проведення акції.

Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хосе Мануель Пінто Тейшейра, підписуючи "Декларацію", зазначив, що проблеми насильства та дискримінації стосовно жінок і дітей є основними перепонами всіх країн на шляху до демократії, сталого розвитку та рівності громадян.

"Інформаційна кампанія з підписання «Декларації поваги» - це проста, але важлива ініціатива, яка допоможе Україні досягти спільних європейських цінностей», - зазначив пан Тейшейра.

Підписи під «Декларацією поваги» в цей день поставили актор Євген Паперний, відомі спортсмени Лілія Подкопаєва, Ірина Марлені, Денис Силантьєв, керівник благодійного фонду Влада Прокаєва, політики Павло Унгурян, Олег Рибачук, Михайло Волинець, Раїса Сорочинська-Кириленко, журналіст Ігор Слісаренко,  інші відомі журналісти,  митці, спортсмени, політики, бізнесмени, представники громадськості, міжнародних організацій та посольств країн ЄС в Україні.

Захід став спільною ініціативою Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Представництва ЄС в Україні, програми Європейського Союзу «Права жінок та дітей в Україні», яка впроваджується Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні, Радою Європи, Міжнародною організацією праці, ЮНІСЕФ та компанією Сафеж. Захід проводиться у рамках реалізації національної кампанії «Стоп насильству!» та за підтримки  «Національної мережі чоловіків-лідерів проти насильства».

«Декларація поваги» - стане початком тривалої інформаційної кампанії, спрямованої на утвердження рівних прав і можливостей для жінок та чоловіків та захист прав дитини.

Всі охочі підтримати акцію можуть приєднатися до неї на веб-сайті www.vsirivni.com.ua, який було відкрито під час урочистої церемонії підписання 3 березня.

 
Джерело: Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту
 

 

Близько половини населення України потерпали від насильства в сім’ї впродовж свого життя, причому 30% зазнавали насильства у дитячому віці. Жінки частіше стикаються з насильством в сім’ї у дорослому віці, а чоловіки – у дитячому, згідно з результатами нового соціологічного опитування щодо насильства в українських сім’ях. Опитування такого ґатунку було проведено вперше за останні 10 років компанією GfK Ukraine на замовлення «Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні» - спільного проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН в Україні.
Близько половини населення України потерпали від насильства в сім’ї впродовж свого життя, причому 30% зазнавали насильства у дитячому віці. Жінки частіше стикаються з насильством в сім’ї у дорослому віці, а чоловіки – у дитячому, згідно з результатами нового соціологічного опитування щодо насильства в українських сім’ях.

Опитування такого ґатунку було проведено вперше за останні 10 років компанією GfK Ukraine на замовлення «Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні» - спільного проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН в Україні.

«Проблема насильства в сім’ї є однією з найактуальніших для українського суспільства, про що засвідчили результати нашого опитування. Ми маємо надію, що ці результати привернуть увагу урядовців, ЗМІ, широкого кола громадськості до даної проблеми та допоможуть виробити ефективні інструменти протидії цьому ганебному явищу», - заявила Рікарда Рігер, Директор Представництва Програми розвитку ООН в Україні під час презентації результатів дослідження.

Лаура Гараняні, Керівник Управління програм допомоги в Україні/ Координатор з питань співпраці Представництва Європейського Союзу в Україні, зазначила, що для Європейського Союзу дуже важливо, щоб держави-партнери взяли на себе зобов’язання із попередження та протидії насильству проти жінок та дітей.

«Я впевнена, що фінансова підтримка, надана ЄС для програм захисту жінок і дітей, надасть підтримку Уряду у розробці стратегій попередження насильства, стратегій захисту жертв на усіх рівнях (місцевому, регіональному та національному) та в усіх сферах життя. Я переконана, що це має стати завданням для політиків, державних службовців, представників громадянського суспільства та ЗМІ» - додала вона.

«Метою опитування було з’ясувати поширеність насильства в українських сім’ях, а також виявити ті верстви населення, які найбільше потерпають від цього явища, показати ставлення суспільства до такого виду насильства», - пояснила Інна Волосевич, старший менеджер з соціальних та політичних досліджень компанії GfK Ukraine.

Окремо було поставлено завдання з’ясувати ступінь довіри населення до установ, які надають допомогу у випадках насильства в сім’ї, зокрема, до органів внутрішніх справ, притулків, центрів соціальних служб, кризових центрів, лікарень, судів. Серед інших проблем, які вдалось виявити в ході опитування, слід виділити факти насильства щодо людей похилого віку, вдів/вдівців, інвалідів.

Насильство в сім’ї, незважаючи на те, чи є воно фізичним, економічним, сексуальним чи психологічним, є одним з найбільших порушень прав людини – права на життя та фізичну та психологічну недоторканість. Безпека та рівне ставлення до жінок, які є непорушними засадами прав людини, повинні стати основними умовами і мінімальними стандартами для всіх країн, зокрема для тих з них, які є або прагнуть стати гідними членами ЄС, - переконують експерти.

Насильство чоловіків щодо жінок завжди вважалось «приватною справою» сім’ї, до якої певним чином залучені жінки, і лише впродовж останніх 40 років про цю проблему говорять як про проблему цілого суспільства, оскільки насильство стосується не лише жінок, які стали жертвами, але й суспільства загалом. Це стосується і дітей, які також стають жертвами або свідками такого насильства.

Основними фактами, які стали відомими внаслідок проведення соціального дослідження стало те, що 44% населення України потерпали від насильства в сім’ї впродовж свого життя, причому 30% зазнавали насильства у дитячому віці. А близько половини тих, хто зазнавав насильства в дитячому віці, стикалися з ним і в дорослому житті. 

Крім того, експерти відзначили таке:

·         Жінки частіше стикалися з насильством в сім’ї у дорослому віці (33% проти 23% чоловіків), а чоловіки – у дитячому (34% проти 27% жінок).

·         35% українців стикалися з психологічним насильством (найчастіше це постійне приниження та контролююча поведінка), 21% з фізичним (побиття, а також замикання, зв’язування, примушення стояти в нерухомому положенні), 17% - з економічним (примушення звітувати за кожну копійку, присвоєння обманним шляхом чи знищення майна), 1% - з сексуальним насильством (насильне примушення до статевого акту). 

·         Основною причиною різних ситуацій насильства більшість потерпілих називали стан алкогольного сп’яніння.

·         Респонденти потерпали від психологічного, фізичного та економічного насильства найчастіше з боку батька або чоловіка, рідше з боку матері і ще рідше з боку дружини. Сексуальне насильство найчастіше коїли чоловіки по відношенню до своїх дружин.

·         Близько 75% жертв різних видів насильства ні до кого не звертались по допомогу, решта переважно звертались до інших родичів.

·         Лише 10% жертв фізичного насильства звертались по допомогу до органів внутрішніх справ. Серед усіх опитаних 47% населення вважає, що у випадку фізичного насильства слід звертатися до міліції і 45% довіряють міліції.

·         52% респондентів довіряють психологічним службам, 46% - громадським організаціям, що ведуть боротьбу з насильством та допомагають жертвам, 40% - державним соціальним службам, однак лише 1-2% жертв насильства в сім’ї зверталися до цих організацій.

·         В 2009 році від домашнього насильства потерпали 7% українців. Частіше це мешканці Києва та північних регіонів країни, сіл, молоді люди до 30 років, без вищої освіти. Слід зазначити, що дослідження дає підстави говорити, що насильство однаково розповсюджене і в багатих і бідних сім’ях, але жертви насильства частіше не приносять основний дохід в сім’ю.

Дослідження проводилось впродовж листопада-грудня 2009 року за національно репрезентативною вибіркою. Було опитано 1800 респондентів у віці від 18 років  і старше.

Разом з тим, в рамках дослідження було проведено контент-аналіз засобів масової інформації щодо наявності інформації про насильство в сім’ї та здійснено опитування провідних українських експертів.



Остаточні дані дослідження та аналіз використовуватимуться під час розробки рекомендацій для покращення національної системи запобігання та реагування на випадки домашнього насильства.

Про Проект: «Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні» є спільним проектом Європейського Союзу, Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida) та Програми розвитку ООН (ПРООН). Національним партнером з реалізації проекту є Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту. Загальною метою проекту є підтримка державних інституцій та громадянського суспільства у забезпеченні ґендерної рівності в Україні. Проект триває з 2008 до 2011 року.

З метою отримання додаткової інформації та коментарів, будь-ласка, звертайтеся до Михайла Корюкалова, спеціаліста «Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні», за тел. (044) 569 40 75, або e-mail: mikhail.koryukalov@undp.org Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
 
 

У світі триває боротьба за гендерну рівність. Це питання стало на порядку денному дискусії, що відбулася у Києві, за участю української письменниці Оксани Забужко та її французької колеги Режін Дефорж.

Письменниці вважають, що попри гучні гасла, мовляв гендерну нерівність подолано і нині жінки й чоловіки у розвинених країнах перебувають в однакових умовах, проблеми досі існують. За словами Режін Дефорж, у Франції досі тривають суперечки щодо рівних умов праці для обох статей. Оксана Забужко розповідає, що в Україні дискусії довкола гендерних питань взагалі відсутні.

Французи проти нерівності ведуть мовчазну боротьбу

«Наш безжалісний світ» – таку назву має французька кінострічка, яку українські глядачі переглянули в рамках дискусії «Життя професійне чи приватне? Вибір сучасної жінки». У центрі фільму – історія молодої закоханої пари. Проблема у тому, що вони – колеги в одній юридичній компанії, й раптом із закоханих перетворюються на конкурентів. Один із них зрештою отримає підвищення.

З цього моменту у фільмі демонструється дві історії. Перша – якби підвищення отримав чоловік, друга – якби керівництво на вищу посаду обрало його кохану. На простій історії режисер продемонстрував зокрема, з якими труднощами доводиться стикатися молодій парі, коли хтось один (неважливо хто) значно успішніший за іншого.

Письменниця Режін Дефорж зазначає, що нині у цивілізованому суспільстві досі багато суперечок щодо того, яке місце відводиться у ньому жінці, а яке – чоловікові. За її словами, й у Франції попри загальну впевненість у гендерній рівності ситуація досі критична.

«Рівність між чоловіком і жінкою, з одного боку, сприймається як належне, але з іншого – триває мовчазна боротьба за деякі соціальні аспекти, наприклад, за рівні умови роботи чи рівну оплату», – додає пані Дефорж.

В українському суспільстві забагато стереотипів

Письменниця Оксана Забужко переконана, що в Україні проблеми гендерної нерівності взагалі не мають розголосу. На її думку, якщо так триватиме і далі, під загрозою може опинитися зокрема й інститут сім’ї.

«Зараз за межами суспільного дискурсу стосунки у родині, так само, як і те, що шлюб, це партнерство, що таким чином люди творять певну комірку громадянського суспільства. І коли в Україні говорять про сімейні цінності, мені це здається лицемірством, за яким приховується небажання говорити про дуже й дуже серйозні проблеми», – каже Оксана Забужко.

Натомість киянка Аліна ніяких утисків за статевою ознакою не відчуває. Вона впевнена, що нині жінка сама може обирати, займатися їй родиною чи будувати кар’єру. «Є певні кліше, за якими жінка у багатьох ситуаціях опиняється на другому місці. Але, перш за все, це проблема самих жінок, того, як вони ставляться до себе і свого життя. Якщо їм більше до вподоби займатися кар’єрою, у суспільстві для цього немає особливих перепон», – зазначає киянка Аліна.


Джерело : Радіо Свобода

Автор : Олена Ремовська

Світовий банк в Україні оголошує Програму малих грантів на 2010 рік, яка використовується для доповнення програм Банку, спрямованих на посилення співпраці та взаємодії між різними партнерами та на забезпечення можливостей прямої співпраці Банку з організаціями громадянського суспільства.

У центрі уваги ПМГ для України на цей рік буде вдосконалення державного управління шляхом посилення ролі громадянського суспільства, зокрема, в поліпшенні надання послуг і в підвищенні підзвітності органів державної влади.

У рамках цієї ширшої теми ПМГ зосередиться на підтримці заходів громадянського суспільства, які стосуються вирішення проблем підзвітності перед суспільством у сфері охорони здоров’я та житлово-комунальних послуг.

Україна отримує незмінно низьку оцінку в сприйнятті населенням якості послуг охорони здоров’я та житлово-комунального сектора. Послуги в обох вказаних секторах надаються на місцевому рівні, і можна сподіватися, що надання підтримки невеликим організаціям громадянського суспільства (які буде визначено в ПМГ), які працюють на місцевому рівні, дасть відчутну користь безпосередньо місцевим громадам.

Хто може подавати заявки на участь у ПМГ?
Подати заявку на отримання гранту може будь-яка організація громадянського суспільства, яка займається діяльністю, пов’язаною з підзвітністю перед суспільством. Перевага під час відбору для надання підтримки в рамках ПМГ надаватиметься неприбутковим і неурядовим організаціям та тим установам, що не належать до навчальних і наукових.

Яким видам заходів надається підтримка?
Заходи з організації семінарів, занять, присвячених певним питанням, інформаційних кампаній та створення інноваційних мереж, які сприятимуть залученню громадськості, посиленню потенціалу, підвищенню обізнаності з відповідними питаннями або впливатимуть на ухвалення відповідних рішень чи на надання послуг населенню розглядаються як прийнятні для виділення фінансування у рамках ПМГ.

Яким видам заходів не надається підтримка?

У рамках програми малих грантів не можна фінансувати: наукові й дослідницькі програми, офіційні навчальні програми, операційні проекти, обладнання, будівництво споруд, стипендії, програми стажування, накладні витрати, такі як орендна плата, поточне утримання або витратні матеріали для головної установи та заробітна плата штатних працівників; фінансування не надається також окремим особам, які подають заявки від власного імені, або неюридичним особам.

Суми грантів і тривалість проекту
Рекомендується, щоб суми грантів були в межах від 3000 до 5000 доларів США. Крім того, рекомендується, щоб внесок у формі грантів становив 50% присудженої суми. Можливою є як готівкова, так і натуральна форма, як-от: час праці та робоча площа.

Одержувачі грантів повинні планувати завершення всієї роботи не пізніше, ніж через рік після дати присудження гранту.

Як подавати заявки на участь у ПМГ?
Заявка, заповнена українською мовою та резюме проекту англійською мовою слід надіслати в електронному вигляді на таку адресу: ukraine@worldbank.org
із заголовком «Small Grants Program 2010».

Кінцева дата подання заявок – 9 квітня 2010 року

Детальнішу інформацію можна отримати в Дмитра Деркача, Керівник служби зв’язків з громадськістю Представництва Світового банку в Україні, або в Юлії Юрової, Координатора інформаційних програм: № тел.: (044) 490-66-71/72/73.

Джерело : Світовий банк в Україні